1. Проект "Кобзарі"
2. Програма
Слухання: награй на цимбалах у виконанні оркестру українських
народних інструментів (трек №7).
2. Програма
«Пошуково-дослідницька діяльність дошкільника
на
музичних заняттях та розвагах»
(з використанням національних музичних інструментів та
української
музики)
Мета. Розвиток інтересу до музики як засобу віддзеркалення
навколишнього світу.
Завдання:
-
формувати у дітей
конкретні уявлення про музикальний звук як явище неживої та живої природи;
-
активувати гру на
дитячих музичних інструментах, спів під акомпанемент дитячого оркестру;
-
розвивати вміння
слухати й чути музичні твори та навколишній світ;
-
виховувати
допитливість, інтерес до довкілля.
- використовуючи музику українського народ, формувати національну ідентичність особистості дошкільника.
Шляхи реалізації
1.
Проведення спеціальних
музичних ігор-занять з елементами пошуково-дослідницької діяльності дітей.
2.
Проведення
елементарних дослідів.
3.
Обговорення
результатів дослідів.
Анотація. Для музичних керівників та вихователів дошкільних
навчальних закладів пропонуємо низку
нескладних занять-дослідів, занять-ігор, доступних дітям 4-6 років, які
допоможуть зробити ознайомлення дошкільнят з природою музичного звуку цікавим
та ефективним. З метою національного виховання під час слухання музики звучить українська народна музика, пісні у виконанні
Н.Матвієнко, музика українських композиторів-класиків, дитячі вірші сучасних
українських поетів. Для музикування діти використовують українські дитячі
цимбали, сопілки, бандури тощо.
Заняття – гра №1 «Що звучить?»
(молодша група)
Дослід. «Що звучить?»
Мета. Навчити визначати по звуку, що видає предмет, сам
предмет.
Обладнання. Дошка, олівець, папір, металева пластина, склянка з
водою, порожня склянка, брязкальце, дзвіночок.
Зміст. За ширмою чутно різноманітні звуки.
Дорослий. З’ясовує у дітей, що вони чули і на що схожі звуки
(шелестіння вітру, скаче конячка і т.ч.). Потім дорослий прибирає ширму, і діти
розглядають предмети, які знаходяться поза нею. Питає, які предмети потрібно
взяти і що з ними треба зробити, щоб почути шорах листя (пошерухтіти папером). Аналогічні дії
проводяться з іншими предметами: підбирати предмети, що видають різні звуки
(шум джерела, цокіт копит, грюкіт дощу).
Наприклад, брязкальце видає звук торохтіння зерняток,
торохтіння сніжної крупи (град, льодяний дощ)
Літературний
матеріал для наспівування / читання…
Катерина Перелісна. Ой, шумить холодний
вiтер, аж гуде,
Жовте листячко
тріпоче де-не-де,
А
берiзка гiлочками вся тремтить:
Ой, не рви ти,
вiтре, коси хоч на мить!
Бо замерзну я без листя у снiгу!
Вiтер листя обриває: гу-гу-гу!
Не замерзнеш ти пiд снiгом, а заснеш,
А навеснi свiжi коси заплетеш.
Красоткіна Надія. А дощ довкілля поливає, йде, капотить, січе, хлюпоче.
На небі сонечка немає, а дощ спинитися не хоче,
Усе навколо розкисає стежки і грядки, та доріжки.
І сіра хмара провисає. Дощ не спиняється, ні трішки.
Осінній день. Так має бути, то дощ, то сонце визирає …
Ще можна вітру свист почути, як він поміж гіллям гуляє.
Останнє листячко упало і жовтим очком засвітило.
І раптом в світі сумно стало — осіннє закінчилось диво.
Загадка. Здавна людям помагає, довгий хвіст і гриву має,
Любить
сіно пожувати, «І-го-го!» — ірже завзято,
Бо не відає про лінь, Як працює в полі…
(кінь).
Слухання музики: Т. Вількорейська «Брязкальце» ( трек № 1)
Гра на дитячих
музичних інструментах: «Гра з брязкальцем»
Заняття
– дослід №2 «Музика чи шум?»
Дослід. «Музика чи шум?»
Мета. Навчити визначати походження звука та розрізняти музичні
і шумові звуки.
Обладнання. Металофон, дитячі цимбали чи бандура, трубочка,
ксилофон, дерев’яні ложки, металеві пластини, кубики, коробочки із «звуком»
(наповнені ґудзиками, горохом, пшоном, пір’ячком, ватою, папером).
Зміст. Діти роздивляються предмети (музичні і шумові). Дорослий з’ясовує разом з дітьми, які з них можуть видавати
музику. Діти називають предмети, видобуваючи 1-2 звуки, прислухаючись до них.
Дорослий програє на одному з інструментів нескладну мелодію та запитує, яка це
пісенька. Потім з’ясовує, вийде пісенька, якщо постукати по трубочці (ні); як
назвати те, що вийде (шум). Діти роздивляються коробочки із «звуком», зазираючи
в них, і визначають, чи однакові будуть звуки і чому (ні, тому що різні
предмети «шумлять» по-різному). Потім
видобувають звук із кожної коробочки, намагаючись запам’ятати шум різних
коробочок. Одному з дітей зав’язують очі, інші по черзі видобувають звуки з
предметів. Дитина із зав’язаними очима повинна вгадати назву музичного
інструмента або предмета, що звучить.
Слухання музики: Г.Фрід «Барабан»
(трек № 2), Е. Ботяров «Молоточок» (трек
№3)
Гра на дитячих
музичних інструментах: «Марш», музика
І.Кишка (дзвіночки, трикутник, бубон, трек № 4)
Заняття-гра №3 «Чому все звучить?»
(середня група)
Дослід. «Чому все звучить?»
Мета. Підвести до розуміння причин виникнення звука:
коливання предметів
Обладнання: довга дерев’яна лінійка, лист паперу, металофон, пустий
акваріум, скляна паличка, струна на бандурі, дитячий металевий посуд, склянка
із скла.
Зміст. Дорослий пропонує вияснити, чому предмет починає
звучати. Відповідь на це питання отримують із серії дослідів:
-
роздивитись
дерев’яну лінійку і вияснить, чи є в неї «голос» (якщо лінійку не чіпати, вона
звуку не видає). Один кінець лінійки щільно притиснути до столу, за вільний
кінець смикати – виникає звук. З’ясовує , що відбувається в цей час з лінійкою
(вона тремтить, коливається). Зупиняють коливання рукою і уточнюють, чиє звук
(він припиняється);
-
роздивляються
натягнуту струну и з’ясовує, як примусити її звучати (посмикати, щоб тремтіла)
і як примусити замовчати (не дати їй коливатись, затиснути рукою чи яким-небудь
предметом);
-
лист аркушу
звернути в трубочку, подути в неї легко, не затискуючи, тримаючи її пальцями. З’ясовує,
що відчули (звук змусив тремтіти аркуш, пальці відчули тремтіння). Робиться
висновок про те, що звучить тільки те, що тремтить;
-
діти діляться на
пари. Перша дитина вибирає предмет, змушує його звучати, другий – перевіряє, торкаючись
пальцями, чи є тремтіння; пояснює, як зробити, щоб звук замовк (притиснути
предмет, взяти його в руки – припинити коливання предмету).
Слухання музики: українська народна пісня «Зацвіла в долині» (трек № 5),
«Награй на сопілці» у виконанні музичного керівника.
Гра на дитячих
музичних інструментах: виконавська
вправа на цимбалах, сопілках.
Заняття-дослід №4 «Відкіля береться
голос?»
Дослід. «Відкіля
береться голос?»
Мета. Підвести до розуміння причин виникнення звукового
мовлення, дати поняття про охорону органів мовлення.
Обладнання: саморобний монохорд,
схема органів мовлення.
Зміст. Дорослий пропонує дітям «пошепотіти» сказати один одному
«по секрету» різні слова пошепки. Повторити ці слова так, щоб почули всі. З’ясовує,
що для цього зробили (сказати голосно); відкіля виходили голосні звуки (з
горличка). Підносять руку до горличка, промовляють різні слова то пошепки, то
дуже голосно, то тихо і виясняють, що відчували рукою, коли говорили голосно (
в горлечко щось тремтить); коли говорили пошепки (тремтіння немає). Дорослий
розповідає про голосові святки, про охорону органів мовлення (голосові святки
порівнюються з натягнутими нитками: для того , щоб сказати слово, потрібно, щоб
«ниточки» тихенько затремтіли). Далі проводять дослід з натягнутою на лінійку
тонкою ниткою: видобувають з неї тихий звук, посмикуючи за нить. З’ясовує, що
треба зробити, щоб звук був голосніше (дернуть сильніше – звук посилиться).
Слухання. Українська народна колисанка у виконанні Н Матвієнко
«Ой, ходить сон» (трек № 6)
Спів знайомої пісні
Пошуково-пізнавальна діяльність з дітьми
старшої групи
Заняття – подорож №5 «До Стародавньої Греції».
Тема: «Монохорд Піфагора»
Обладнання. Сконструйоване джерело звука: дошка довжиною 30-40 см
вбито 2 цвяха, на них натягнуто струну. Чим довша струна, тим помітніше її
коливання.
Педагог. У Стародавній Греції
(показує на мапі) жив вчений
на ім’я Піфагор. Він зробив отакий музичний інструмент – монохорд. Послухайте,
як звучить струна. Тепер я скорочу її, притиснувши усередині. Послухайте, як
тепер вона звучить (тоненько, вище на октаву). Я ще скорочу більше струну. Як
вона тепер звучить (ще тонше, вище). Пізніше люди стали використовувати
відкриття Піфагора і створили багато струнних музичних інструментів. Ми з вами
знайомі з бандурою. Сьогодні покажу вам український народний інструмент –
цимбали.
Дослід «Як звучить струна?»
Діти роздивляються натягнуту струну и з’ясовують, як
примусити її звучати (посмикати, щоб тремтіла) і як примусити замовчати (не
дати їй коливатись, затиснути рукою чи яким-небудь предметом.
Педагог. Із горбочка на горбок нотний котиться візок,
Пісеньку співаючи, цимбали прославляючи.
Ось це – цимбали, старовинний музичний інструмент
(привертає увагу малят до дитячих цимбал). Погляньте, як багато натягнутих
струн. Кожна з них звучить, співає. Щоб почути цей спів, потрібно стукати по
струнах дерев’яними паличками (стукає) або щипати їх пальчиками чи грати за допомогою медіатора (показує).
Відповідно до того, як видобувається звук, цимбали належать до струнних
інструментів. Малята, ви ознайомились з дитячими цимбалами, а ось – концертні
цимбали (показує інструмент). Вони набагато більші та дзвінкіші. Ось
послухайте, яким може бути звучання цього інструмента.
Показ прийомів гри: удар (виконує удар паличкою по струнах); тремоло
(швидкі почергові удари паличками по струні або ж по різних струнах); піцикато
(щіпок струни пальцем правої руки); флажолет (один з пальців лівої руки легким
натиском на струну поділяє її на дві частини, а права рука легко б’є паличкою
по струні).
Гра на дитячих музичних інструментах: виконавські вправи на дитячих цимбалах.
Педагог. Розкажу я казочку, а цимбали мені допоможуть.
Музична казка «Корисна пісенька» (музичний керівник розказує казку , озвучує на цимбалах партії дятла та
зозулі).
Був спекотний літній день.
Дятел сидів на стовбурі великого розлогого дерева та стукав по корі: та-та-та-се,
та-та-та-се, та-та-та-се (виконує мелодію
на одному звуку).
Він знищував шкідливих жуків. Але ось прилетіла зозулька, сіла на сусідню
гілку і почала кувати: та / та-се-се-та / та-се-се-та / та-се-се (виконує на звуках соль-мі.
-
Що ти все стукаєш
та стукаєш? – запитала вона дятла. – тільки музику лісу псуєш. Краще б
послухав, як інші птахи співають.
А дятел продовжує стукати: та-та-та-се, та-та-та-се, та-та-та-се (виконує мело дію на одному звуку).
Та зозуленька не заспокоюється:
-
Краще послухай, як
я вмію співати. Хоч я співаю і не як соловейко, та все ж аж на двох нотах. І
знову закувала: та /
та-се-се-та / та-се-се-та / та-се-се (виконує на звуках соль-мі.
-
А ти все стукаєш,
все одну й ту ж ноту повторюєш. І яка користь від такої пісні?
Та дятел не звертав на зозуленьку увагу, тож незабаром вона стрепенулася і
полетіла кудись. Стук дятла ще довго було чутно в лісі: та-та-та-се,
та-та-та-се, та-та-та-се (виконує мело дію на одному звуку).
Зозуленька не знала, що хоча пісня дятла звучала лише на
одній ноті, це була дуже корисна пісня, бо дятел рятував дерево від шкідливих
комах.
Вправа. Педагог пропонує дітям відтворити на цимбалах «пісні»
дятла та зозульки.
Заняття – гра №6 «Колекція звуків».
Теми: «Що таке звук?», «Звукова
хвиля».
Педагог. Ми любимо музику,
отримуємо величезне задоволення від того, як велично, яскраво звучить
симфонічний оркестр. Звучить – від слова «звук». Ми спостерігали з вами, як
коливається струна на бандурі і з’являється звук. Він тихенький, слабенький від
одної струни. Уявляєте собі, яким мощним буде звук, коли заграють багато
музичних інструментів у симфонічному оркестрі. Давайте послухаємо музику
М.Мусоргського .
Слухання: «Гопак»
(фрагмент) з опери «Сорочинський ярмарок» М.Мусоргського (трек №8).
Дослід «Як розповсюджується звук?»
Мета. Зрозуміти, як розповсюджується
звук.
Обладнання: вода в
ємкості (таз, миска), камінці, шашки, стіл, тонкий
бокал з водою.
Зміст. Дорослий пропонує
з’ясувати, чому ми можемо чути один одного (звук завдяки повітрю долітає від
одної людини до другої, від предмета, що звучить до нашого вуха). Діти кидають
камінці у миску з водою. Визначають, що побачили ( по воді розходяться кола).
Теж саме відбувається із звуком, тільки звукова хвиля невидима і передається у
повітрі.
Розкладають шашки щільно одна до одної. Б’ють не сильно по крайньому
предмету, він відскакує (останній предмет відскочив тому що силу удару передали
всі останні предмети, так передається і звук у повітрі).
Наповняють водою тонкий бокал, водять пальцями по його краю, видобуваючи
звук. З’ясовують, що відбувається з водою (по воді пройшли хвилі – передається
звук).
Прочитаю вам уривок із казки Э.Т.А. Гофмана "Крошка Цахес, по
прозванию Циннобер" : Карета была подобна открытой раковине из сверкающего
хрусталя, два больших колеса, казалось, были сделаны из того же вещества. Когда
они вращались, возникали дивные звуки... Полные, все усиливающиеся и
приближающиеся аккорды были подобны звукам стеклянной гармоники, но только не
слыханной величины и силы..."
Те, що бокали вміють співати, було відомо давно. Але не
всі вони здібні видобувати співучі звуки. Треба довго підбирати бокал з
тоненького скла. Двісті років потому американський вчений створив оригінальний
музичний інструмент, який описано в казці Гофмана. Його чули у всіх
країнах Європі, а потім він зник
невідомо куди.
Давайте
послухаємо ще раз музику у виконанні оркестру, а потім і самі заграємо у
оркестрі, наче справжні музиканти.
Слухання: Г.Майборода «Гуцульська рапсодія» (трек №9)
Гра на дитячих музичних інструментах: оркестрова п’єса «Разом у оркестрі» (трек №10)
Заняття – гра №7 «Звук та колір».
Тема: «Музика великих
дзвонів та маленьких дзвіночків»
Дослід «Чому Ведмедик тоненько розмовляв?»,
Мета. З’ясувати одну з
причин виникнення високих та низьких звуків, залежно від предметів, що звучать
та їх розмірів.
Обладнання: казка «Три
ведмеді»
Зміст. Пригадують казку
«Три ведмеді». Відображають, як говорив Михайло Іванович (голос грубий,
голосний), Настася Петрівна (не дуже грубий), маленький Ведмежатко (тоненький,
не говорить, а вищить). Підбирають струни на бандурі:тоненькі і товсті.
Слухають,як вони звучать (товсті – товсто, низько, тонкі – тонко, високо, як
Ведмежатко).
Вправа. Заспівати
поспівки ЗО-ВІ у A dur,C dur та порівняти
звучання високих і низьких співів.
Дослід «Як зробити звук
гучніше?»
Мета. Визначити причини
посилення звуку.
Обладнання: рупор з картону.
Зміст. Діти уявляють, що
заблукали у лісі, намагаються покликати кого-небудь здалеку, приклавши руки
рупором до рота. З’ясовують, що відчувають руки (коливання), чи став голосніше
звук (звук посилився), який прибор
використовують капітани на кораблі, командири на змаганнях (рупор). Діти беруть
рупор, подають команди з далекого кута приміщення без рупора та через рупор.
Роблять висновки: команди через рупор голосніше, тому що від голосу починає
тремтіти рупор і звук виходить більш сильним. Так і у дзвонів великих, як у
рупора звук сильний голосний й чутно його на багато кілометрів на вулиці , коли
грають дзвони при храмі.
Пропоную послухати музику великих дзвонів. Вони ближче за всі інструменти
здібні передавати звуки природи та і всього навколишнього світу.
Слухання: «Дзвони» (звуки
фабричних труб, скла, заліза, тиші, гучної вулиці, трек № 11)
Педагог. У мене є паперові
макети дзвонів різних розмірів. Вони звучали і співали кожний свою пісню. Ці
мелодії можна порівняти з кольорами веселки (нагадати дітям її кольори та
показати ілюстрацію). Давайте розмалюємо дзвони у різні кольори і створимо
музей дзвонів.
Продуктивна діяльність: « Музей одного образу» - малювання різноманітних дзвіночків,
використовуючи музику дзвонів під час роботи дітей.
Гра на дитячих музичних інструментах: «Дзвіночки»
Заняття – подорож
№8 «В музеї музичних інструментів».
Теми: «Чому звучить
скрипка», «Дерев’яно -духові інструменти», «Ударні інструменти» з використанням
електронної презентації ілюстрацій музичних інструментів оркестру.
Досліди «Як з’являється
пісенька?»
Мета. Визначити причини
виникнення високих та низьких звуків.
Обладнання: ксилофон,
металофон, дерев’яна лінійка
Зміст. Дорослий пропонує
дітям виконати на інструменті (звук ля) просту мелодію, потім повторити її на іншій
висоті (звук до1). З’ясовують, чи однаково звучали пісеньки (перший раз -
ніжніше, другий – грубіше). Висновок – у піснях зустрічаються високі і низькі
звуки.
Виконання дітьми знайомої пісні.
Педагог. Послухайте пісню
скрипки – музичного інструмента симфонічного оркестру (кадри презентації, де зображено скрипку)
Слухання: «Струнна серенада» П.Чайковського
(трек № 12)
Педагог. Як з’явилася
пісенька скрипки? (показує на макеті скрипки і з’ясовує разом з дітьми – смичок
рухається по струні і вона коливається, тоненько та високо звучить)
Слухання: В.Моцарт «Жарт» (кадри презентації,
де зображено деревино-духові інструменти, трек № 13)
Педагог. Свою пісню програла сопілочка. Як з’явилася ця пісенька? (ми
вдуваємо повітря в трубочку і воно створює тоненький та високий звук).
Гра на дитячих музичних інструментах: «Сопілочка», музика
І.Польського (трек № 14)
Педагог. Давайте заграємо тепер на бубнах.
Вправа «В бубон гучно
граємо»
Педагог. Вийшов гучний звук і зовсім не високий, а ударний,
тому що ми били бубон. Подивіться, як багато ударних інструментів в оркестрі (кадри презентації, де зображено ударні інструменти). Давайте і ми заграємо у
нашому дитячому оркестрі.
Оркестрова п’єса «Тамбурин», музика Ж. Рамо (трек № 15)
Література та
джерела
1.
Асламазов Л.Г.
Чарівна фізика. – Бібліотека «Квант» - в.63 – М.– «Наука». – 1987.
2.
Дибіна О.,
Рахманова Н., Щетініна В. Невідоме поруч. - М. - 2001.
3.
Муратова Т. «Музика
і фізика», інтегровані уроки музики для
5-8 класів ЗОШ. - НМЦ, Маріуполь, 2001.
4.
Перельман Я.
Цікава фізика. – М. – 1960.
5.
Шумей Т., Сергєєва
І. Програма «Маленькі дослідники». Дошкільне виховання, 2004, №5.
Комментариев нет:
Отправить комментарий