- Психолого - педагогічне проектування у роботі музичного керівника дошкільного навчального закладу
Метод проектів
– сучасна педагогічна технологія в нових умовах освітнього середовища. Термін
проектування пов’язаний із поняттям «дослідження», яке зорієнтоване на практику. Тому музичний
керівник, який реалізує той або інший проект, не просто розв’язує щось нове, він розв’язує певну проблему, враховуючи при цьому багато
обставин.
Поняття «проектування» в освітній сфері з’ явилося не дуже давно у зв’язку з необхідністю рішення цілої ланки методологічних
проблем. Метод проектів на практиці – це інновація, основною метою якої є
створення для дитини умов, за яких вона здобуватиме та розвиватиме свої знання,
а також буде творчо їх реалізовувати.
Говорячи про проект, ми маємо на увазі такий вид досягнення
дидактичної мети, який вміщує у собі детальну розробку проблеми, а вона, в свою
чергу, повинна завершуватись досягненням реального, практичного результату, що
має бути оформленим у тому чи іншому вигляді. Метод має прагматичну
направленість на результат, який можна отримати під час рішення будь-якої
практичної чи теоретичної проблеми; який можна побачити, обдумати та
реалізувати.
Для
навчальної діяльності музичного керівника дошкільного навчального закладу такий
підхід найбільш продуктивніший, тому що у процесі розробки проекту педагоги
отримують багато переваг. Вони будуть:
- планувати
свою роботу на перспективу;
- орієнтуватися
на прогнозований результат;
- формулювати
засоби щодо втілення;
- визначати
особливості втілення задуму;
- створювати
найкращі умови для інтеграції під час заняття різними видами музичної
діяльності;
- здійснювати
наступність у освітньому процесі.
Організація роботи щодо втілення методу проектів
У практиці ми використовували
різні типи проектів.
За характером контактів – серед дітей одного віку, серед дітей різного
віку.
За формою проведення – фестиваль, вистава, заняття – подорож, заняття –
знайомство.
За тривалістю – довгостроковий, короткостроковий.
За характером координації – із безпосередньою координацією, із прихованою
координацією.
За кількістю учасників – групові.
За основною діяльністю – дослідницько-пошукові, творчі, прикладні.
За предметною галуззю – між предметні, моно предметні.
У
межах роботи над проектом педагог враховував вікові особливості дітей
дошкільного віку, не вимагав охоплення одночасно декілька напрямків діяльності.
Проектні заняття, як короткочасні проекти були об’єднані у певну систему – складний довгостроковий
проект-програму. Специфікою проекту у роботі музичного керівника є його
інтегрований характер, який закладено у самій музичній діяльності дошкільника.
Наприклад, взаємозв’язок з образотворчим мистецтвом, художньою літературою, культурою взагалі.
Реалізація проекту здійснювалася в ігровій формі залученням дітей до
різних видів творчої та практично значущої діяльності, в безпосередньому
контакті з різними об’єктами соціального середовища (екскурсії у Дитячу школу
мистецтв, зустрічі з педагогами шкіл, ігри, практично корисні справи).
Проект реалізувався в різних об’єднаннях дошкільників (у групі,
підгрупі, із залученням батьків дошкільників, у соціумі мікрорайону).
План роботи музичного
керівника щодо підготовки проекту
1.
Поставити мету
проекту на основі вивчених проблем дітей.
2.
Розробити алгоритм
роботи для досягнення мети (вихователь і методист обговорюють план із
батьками).
3.
Залучити фахівців
(психолог, викладачі музичної школи, бібліотекарі, працівники музею) до
здійснення відповідних розділів проекту.
4.
Скласти план-схему
проекту.
5.
Збирати,
накопичувати матеріал.
6.
Використати у
плані-схемі проектні заняття, ігри.
7.
Презентувати проект
педагогам дошкільного закладу.
Психолого-педагогічний проект
«Створимо музей руками дітей»
Обґрунтування: запропонований проект є складовою частиною проектної діяльності музичних
керівників у «Лабораторії творчого педагога», розрахований на дітей старшого
дошкільного віку.
Наприкінці березня, педагоги пропонують
дітям запросити у гості на бінарне заняття гостей-педагогів та учнів Школи
мистецтв. Спільно з дітьми музичні керівники у кожній віковій групі доходить
висновку, що гостям треба показати найкраще, чому навчились дошкільнята у дитячому
садочку: співати, грати на дитячих музичних інструментах; рухатись під музику;
творити візерунки та маленькі власні пісеньки.
Мета проекту: - підтримання задуму дітей у
підготовці заняття-вернісажу,
- налаштування їх на спільну роботу,
- збудження інтересу до участі у вернісажу творчості, до
вивчення музичних та літературних творів, українських візерунків, музичних
інструментів України;
- надання можливості розкрити свої таланти,
продемонструвати їх глядачам;
- залучення до спільної
творчої праці родин вихованців.
Завдання проекту:
*підготувати дітей
до презентації своїх здібностей;
*налаштувати дітей
на співпрацю;
*розучити з ними
сольні, групові музичні номери;
*надати дітям
інформацію про види мистецтва, поезію, музику, танець (народний танець, балет,
сучасний дитячий танець);
*передати основні
моральні поняття: ввічливість, дружба, доброта;
*заохотити дітей до
гуртових музично-ігрових дій;
*розробити сценарій
«Створимо музей українських народних
інструментів у нашому місті»;
*зробити
узагальнення та висновки щодо ефективності проекту.
Характеристика проекту:
а)
кінцевим результатом – проектно-орієнтований;
б)
за змістом - комплексний;
в)
за кількістю учасників – груповий;
г)
за тривалістю – довготривалий;
д)
за ступенем самостійності – частково пошуковий;
е)
за характером контактів – внутрішній.
База реалізації проекту – дошкільний навчальний заклад №163.
Учасники проекту: музичні керівники, діти.
Співучасники проекту: вихователі груп, методист, батьки.
Термін реалізації проекту: початок – листопад 2013 р.
закінчення – березень 2014 р.
Прогнозований результат:
- імпровізовані пісні та своєрідне відтворення дітьми ігрових дій;
- творче виконання
своїх ролей;
- успішне
проведення циклу занять «Музей українських музичних інструментів»;
-
виставка-презентація макетів українських народних інструментів.
Ресурси:
*людські: наявність
підготовлених педагогів та методиста;
*матеріально-технічні:
відповідні авторські матеріали музичних керівників, комп’ютер , ксерокс, папір,
дидактичні посібники;
*інформаційні:
доступ у Інтернет, бази даних інформаційно-методичного відділу Управління
освіти виконавчого комітету Маріупольської ради, активна участь у міських
семінарах, відвідування інших ДНЗ для ознайомлення з досвідом роботи;
*потреби: допомога
у придбанні паперу, дисків, матеріалів для оформлення музичної зали.
І Мотиваційний етап
Участь вихованців Дитячої школи
мистецтву сумісних розвагах «Осінь -
радісна пора», «Родина - маленька Батьківщина».
ІІ Інформаційний етап: - проектні заняття (3)
-
ігрова діяльність;
- творчо-імпровізаційні
завдання;
-
екскурсія до школи мистецтв дітей
старшої групи;
-
робота з батьками (анкетування, залучення до виготовлення макетів і моделей
українських народних інструментів).
Репродуктивний етап: - інтегровані заняття (3);
-
ігрова діяльність (музично-дидактичні, рухливі ігри, ігри-драматизації);
- творчо-імпровізаційні завдання;
- проективні заняття з
вихователями «Геометричні та рослинні візерунки на українських народних
музичних інструментах».
ІV Етап узагальнення
Ігрова програма «Що ми знаємо про
кобзарів?»:
- музично - дидактичні
ігри;
- пізнавальні вікторини;
- українські
народні рухові ігри.
V Творчий етап
Участь у фестивалі дитячої творчості «Ми – краплинки з криниці роду» в
номінації «Родина – мала Батьківщина».
Організація і проведення роботи дитячого музею з дітьми, вихователями та
батьками.
Проведення заняття-вернісажу Створимо музей руками дітей».
VІ Рефлексивно - оцінювальний етап.
Виступ у бібліотеці ім. Кірова перед школярами ЗОШ № 66,11.
Методичні поради для музичних керівників «Психолого - педагогічне
проектування в роботі музичного керівника дошкільного навчального закладу».
Підготовка матеріалів для участі у обласному конкурсі «Кращій працівник
року» у сфері освіти в 2013 році.
Хід роботи щодо проекту
1 етап жовтень - На осінніх святах гості із
Школи мистецтв,
2 етап жовтень,
листопад - 29.10, 1.11, 2.11 - 2
проективні заняття у старших гр.
Листопад – екскурсія 5 гр. до Школи мистецтв.
Грудень
- робота з батьками (анкета,
залучення до участі у новорічних
розвагах, запропонувати щоденно читати дітям українські вірші, казки,
подорожувати по історичних місцях України чи дивитись відео матеріали подібних
екскурсій, створити газету «Ми подорожуємо по Україні, Маріуполю»).
3 етап грудень
– проективне заняття з вихователями «Українські візерунки на музичних
інструментах»
План консультації музичного
керівника:
1.розгляд фото,
малюнків музичних інструментів.
2.знаймство з
проектом, над реалізацією якого працюють муз. керівники
3. розгляд
візерунків на справжніх інструментах (бандура, сопілка, цимбали)
4. визначення педагогів виду візерунків, кольорової гами.
5.Робота в групах
по прикрашенню макетів на площині.
Результат:
- створено три
колективні роботи, одна з яких об’ємна.
- вирішено активізувати роботу з дітьми у
групах по лінії «Дитина у світі культури»
січень, лютий – проективні заняття музичних керівників з дітьми за
планом хореографії і кобзарського мистецтва.
4 етап лютий
– ігрова програма, у якій приймають участь і вихователі, і діти старших груп.
5 етап березень – участь у фестивалі
6 етап березень – проведення заняття-вернісажу.
Конспект підсумкового заняття-вернісажу
«Створимо
музей українських інструментів у рідному місті»
Звучить в запису музична п’єса у виконанні бандури.
Заходять Бандуристка та група дітей.
Бандуристка Україна… це наша Батьківщина, з
нею пов’язані сподівання і доля. Вона –
наша друга матуся, рідна, і на весь білий світ для нас єдина.
Діти (по черзі) Рідна моя Україно!
Земле люба і єдина,
Тут Тарасові стежки, солов’їнії пісні.
Тут калина і верба, тут і радість, і
журба,
Ніжна материнське
слово і така чудова мова.
Ніби
птаха легкокрила, волелюбна і щаслива,
Краю ніжний і святий, я люблю тебе, ти – мій!
Бандуристка Вітаємо вас, дорогі гості. У нашому садочку продовжує
свою роботу фестиваль дитячої творчості. У якому візьмуть участь дошкільники
дитячого садка, учні міської школи мистецтв і педагоги цих закладів. Тема нашої
зустрічі «Створення музею народних інструментів».
Діти (по черзі) Рано-вранці на зорі на Тарасовій горі
Посідали під вербою дідугани-кобзарі.
Мовив слово кожен з
них, струн торкнувся голосних,
І злетіла пісня
вгору вище кленів мовчазних.
Нишком слухали
її зачаровані гаї,
Навіть змовкли на
хвилину невгамовні солов’ї.
Бандуристка Дай же кобзу мені,
Дай ту дивну струну –
Твоїх звуків хоч краплю
єдину.
Щоб про землю співать,
Про квітучу весну,
Про трудящу співати
людину.
Дитина Пісня «Україна
хай співає», присвячена нашому фестивалю.
Інструментальний
ансамбль дітей і бандуристка виконують авторську пісню «Українські діти».
Під музику народної пісні в сучасній обробці
«Ой є в лісі калина» заходять діти і виконують
музично-ритмічні вправи.
Бандуристка. Рада вітати і вас у нашій
залі. (показує на ілюстрації Маріуполя, розташовані на мольбертах ) Я приготувала для вас ось ці ілюстрації
невипадково. Ви впізнаєте ці вулиці та будівлі? Так, це наше місто Маріуполь. А
чи знаєте ви, які музеї є у Маріуполі? Так, краєзнавчий музей, музей народного
побуту з виставкою вишиванок та рушників. Є зал ім. А.Куінджи, де проходять
виставки творів мистецтв. Діти, а ми з вами можемо створити новий музей, якого немає у
Маріуполі: дитячий музей українських народних інструментів. Я впевнена, буде цікаво і на завершення зустрічі ви самі
доповните музей, моделі інструментів для
якого зробили ваші батьки, своїми експонатами.
Усіх дітей запрошую у крамничку-магазин. (Веде їх до першого столу експонатів.)
Ця крамничка не проста, а музична, чарівна,
Я бандурист, її
директор.
Це – музичні інструменти. Їх багато
на вітрині:
Ось найбільший –
піаніно. Ось гітара, флейта, бубон,
Знають добре їх усюди.
Ну, а це – металофон,
грає так він: дінь-дінь-дон.
Бандуристка одягає шапочки звірів дітям (ведмедика, їжачка, сороки).
У крамнички
продавці, пречудові фахівці:
Добра мишка, їжачок і
сорока гострий дзьоб.
До нашої крамнички
завітайте,
Музичні інструменти
вибирайте.
Показує
рукою і підходить до наступного столу.
Ведмедик (показує
на бандуру-макет) Ось яка бандура,
раз, два, три,
Ось яку бандуру ми з тобой знайшли.
Всі Ля-ля-ля, ось яка бандура. - двічі
Їжачок Ой, цимбалоньки мої, звук із оксамиту
Залишивсь в моїй душі слід
уже до віку.
Всі Ля-ля-ля ось які цимбали. - (перший
раз 1 дитина, другий усі діти)
Сорока У лісі народилася, в майстерні робилася,
А на руках плаче. Який це
музичний інструмент?
Діти Скрипка.
Мишка В лісі вирізала, гладенько витесана,
Співає, заливається…
Діти …
сопілка називається.
Їжачок Що це за диво старовинне, є колесо,
клавіші, струна?
Бандурист Це макет старовинного українського народного
інструменту ліри. Музика перенесе нас на багато років у минуле, послухайте, як звучить ліра.
Звучить музика.
Всі переходять до наступного столу з інструментами для
оркестру.
Бандурист Звук на музичному інструменті утворюється за допомогою
струни, клавіші, стовбуру повітря. Наприклад, на бандурі що звучить?
Діти Струна.
Хтось із дітей торкається струни – товстої і тонкої.
Бандурист виконує поспівку за основною ритмічною фігурою мелодії оркестрової
п’єси:
Бандурист А на цимбалах що звучить?
Діти Струна.
Бандурист Бандура і
цимбали – струнні музичні інструменти.
Бандурист і 1 дитина
на бандурі та цимбалах виконують
поспівку.
Бандурист (показує сопілку) На цьому інструменті звук з’являється завдяки коливання стовбура повітря.
Це духовий музичний інструмент. А називається він…
Діти Сопілка.
4 дітей підходять до столу для оркестру, беруть сопілки і
виконують поспівку.
Бандурист Як називається цей інструмент?
Діти Трикутник.
Дитина А можна я заграю на бубоні?
Бандурист Так. Беріть інструменти (роздає 4 хлопцям)
2 дітей з трикутником та 4 дітей з бубнами виконують поспівку.
Бандурист Роздала всім інструменти,
Тож заграємо в оркестрі.
Звучить пісня
«Дударики» у виконанні дитячого оркестру.
Бандурист Кладіть на стіл інструменти і я вас запрошую сісти. До
нас у гості прийшла учениця Школи мистецтв. (виходить дівчина, педагог знайомить
дітей з юним музикантом і розповідає про
домру).
Учениця ( розказує
про себе, називає музичний твір, який буде виконувати)
Звучить п’єса українського композитора І.Шамо у виконанні
учениці Школи мистецтв.
Бандурист (показує на домру)
Діти, розгляньте цей інструмент. На якій інструмент він схожий?
Діти На бандуру.
Бандурист А що на ньому звучить?
Діти Струна.
Бандурист (показує
бандуру, дівчина – домру)
Подивіться, чим прикрашені інструменти?
Діти Візерунками.
Бандурист (на столах лежать паперові макети народних
інструментів)
- Я пропоную вам
створити свій міні-музей народних інструментів. Для цього: ще раз подивіться на справжні музичні
інструменти, на їх візерунки: із яких елементів вони складаються, які кольори
використовуються.
Консультувати вас
буде вихователь (називає ім’ я , по батькові
вихователя).
Діти виконують аплікацію. На першому столі лежить
паперовий макет бандури, на другому – сопілки, на третьому – домри, на
четвертому – цимбал. По закінченні діти за допомогою педагогів виставляють
роботи на мольберти.
Бандурист Дякую вам, любі друзі, що на зустріч
завітали,
Пісні, візерунки нам
подарували.
Ви старанно все зробили
І музей створили.
Зрадіють ваші батько й
мати,
Тож час прийшов
потанцювати.
Танець «Гопачок» у виконанні дітей старшої групи завершує
заняття.
Література
1.
Метод проектів у
діяльності дошкільного закладу / Укладач Л.А.Швайка. – Х.: Вид.група «Основа»,
2010.
2.
І.Патронова.
Проектний метод. – М.: «Дошкольное воспитание», 2007.
3.
Т.А.Муратова,
Л.М.Котельнікова. Творческие
мастерские «Чудеса фантазии детства» - Донецьк:
Обласне управління у справах сім’ ї та
молоді, 2013.
- Творчій проект «Музей українських музичних інструментів в рідному місті» (для роботи з дітьми старшого дошкільного віку)
Автор проекту: Муратова Т.А.
Склад творчої групи: Вихователь-методист Лига О.П.
Вихователь
Курсіна С.М.
Мета та завдання проекту.
Дати поняття дітям про те, що таке «українські народні інструменти»,
познайомити з їх виготовленням та навчити елементарним прийомам гри на сопілці та цимбалах.
Підтримати задум дітей у створення Музею народних музичних інструментів.
Налаштувати спільну роботу, збудити інтерес до участі у фестивалі, до
вивчення музичних та літературних творів, українських візерунків, макетів
музичних інструментів; надати можливість продемонструвати свої таланти
глядачам.
Залучити до сумісної творчої праці батьків.
Вікова група: старший дошкільний вік
Характеристика проекту
За кількістю учасників: груповий
Тривалість:
довгостроковий (протягом навчального року)
По домінуючої діяльності: творчий
По домінуючому методу: дослідницько-творчий
Етапи
роботи
1.
Діти
збирають інформацію і реалізують її.
2.
Оформлюються
результати у вигляді виробів, макетів.
3.
Готується
презентація проекту.
За характером змісту включає:
·
дитину
та її сім’ю;
·
дитину
та рукотворний світ;
·
дитину
та природу;
·
дитину
та світ музики.
За характером участі дитини:
Ø Експерт;
Ø Виконавець;
Ø Учасник (від зародження ідеї до отримання результату).
За характером контактів:
-
здійснюється
всередині однієї вікової групи;
-
в
контакті з родиною;
-
здійснюється
всередині ДНЗ;
-
може
здійснюватись в контакті з іншими віковими групами.
Дидактичні цілі проекту
1.
Дати
поняття про різні види українських
музичних інструментах, історії їх виникнення, традиціях створення і застосування, про місце в
сучасному світі.
2.
Показати
схожість та відмінність музичних інструментів різних народностей.
3.
Закріпити
на прикладі виготовлених інструментів поняття про цінності рідного міста,
регіону, країни; традиціях, побуті, творчості й мови народу.
4.
Розширити
та удосконалити творчі і музичні здібності дітей, їх увагу, пам'ять, слух,
мову.
5.
Розвинути
дрібну моторику дітей, збагачувати тактильну і сенсорну сфери їх діяльності.
6.
Удосконалювати
навички самостійної роботи і колективної творчості.
Методичні завдання проекту
§
Навчити
дітей старшого дошкільного віку виготовляти різні види музичних інструментів
під керівництвом педагога та самостійно, на заняттях з аплікації та ручної
праці.
§
Розвинути
творчі здібності дитини, а також музичні здібності під час гри на музичних
інструментах і при виготовлення макетів.
§
Збагатити
зв’язну мову дітей, розширити словник, поглибити знання дітей за лексичними
темами, узагальнюючим поняттям.
§
Привернути
увагу і допомогу батьків од пошуку необхідної інформації в різних джерелах для
роботи над проектом, а також до роботи дітей, педагога, музичних керівників над
обраною темою.
Оформлення результатів проекту
ü Дитячий музей українських музичних інструментів;
ü Фотовиставка музичних інструментів, музично-виконавської
діяльності дітей;
ü Міні-альбом з аплікаціями та фотографіями музейних
експонатів;
ü Презентація для батьків «Запрошуємо в дитячий музей»
ü Відео-презентація проекту «Дитячий музей українських
інструментів в рідному місті»
Коротка анотація проекту
Проект розроблений для дітей старшого дошкільного віку в дитячому садку.
Він може бути використаний при вивченні наступних тем: «Родина», «Наше улюблене
місто», «Традиції та обряди», «Українські народні свята», «Звуки природи».
Головним в даному проекті є реалізація освітньої лінії Державного стандарту
Базового компоненту «Дитина у світі культури», що спрямована на формування у
дітей уявлень про українську музичну культуру, прищеплення їм знань про музичні
інструменти, історії їх виникнення та використання в сучасних обставинах.
ПРОЕКТ
«МУЗЕЙ
УКРАЇНСЬКИХ МУЗИЧНИХ ІНСТРУМЕНТІВ
В НАШОМУ
МІСТІ»
Алгоритм виникнення проекту
Одного дня під час музичного заняття діти проявили інтерес до музичних
інструментів. Спостерігаючи за ними, вихователь разом із музичним керівником,
вирішили поглибити знання дітей про види музичних інструментів, їх єдність та
відмінність, а також національні риси. Дорослі спочатку запропонували
вихованцям відповісти на питання:
§
Як
ви думаєте, що таке музичний інструмент?
§
Якими
бувають музичні інструменти?
Отримавши результати припущень дітей, вихователь склала
таблицю найчастіших відповідей:
Що таке музичний інструмент? Яким він буває?
1 варіант
Піаніно, гітара,
рояль скрипка Гучний, великий, дерев’яний
2 варіант
Інструмент для
заняття музикою. З
клавішами
3 варіант
Інструмент, на
якому грають. Музичний
4 варіант
Той, що звучить,
співає.
Співучий, зі струнами
Під час організаційної діяльності в
групі діти ознайомилися з ілюстраціями, фотографіями українських музичних
інструментів, а на музичних заняттях – з музичними інструментами та їх
звучанням. Дітей дуже зацікавила ця тема. Багато з них на запропоноване дорослими
висловили побажання виготовити макети музичних інструменті та створити дитячий
Музей музичних інструментів – єдиний у нашому місті.
Що діти знають про українські
музичні інструменти?
Не знають майже
нічого: назви не знають, чи називають неправильно. Як на них грають – не
бачили, не вміють.
Про що хотіли дізнатися діти?
ü Які бувають музичні інструменти
ü Які музичні інструменти українські
ü Чим вони схожі і чим відрізняються
ü З чого виготовлені
ü Де їх виготовляли
ü Чи можна зробити
макет музичного інструменту самому
ü Чи можуть їх робити діти або тільки дорослі вміють
ü А діти можуть самі навчитися грати на інструментах
ü Чому всі інструменти виглядають по-різному
ü Чому мають різний
візерунок
ü У інших народів теж є такі музичні інструменти
ü Які матеріали потрібні, щоб зробити макети музичних
інструментів
ü Хто грає на українських музичних інструментах
ü Де можна почути
гру на українських музичних інструментах
ü Про що може
розповісти звучання музичного інструменту
ü Чи зараз виготовляють музичні інструменти
ü Чи існує в нашому місті музей українських музичних
інструментів
Разом
із дітьми вихователь обговорили наступне питання:
Що можна зробити, щоб дізнатися
відповіді на свої запитання?
Діти
висловили свої пропозиції. Вихователем та музичним керівником було визначено
три етапи, за якими буде будуватися робота над проектом.
Етапи роботи над
проектом
1. Дослідницький
2. Практичний
3. Презентація
проекту
Робота ведеться протягом навчального року з дітьми
старшої групи дитячого садка. Вихователем Курсіною С.М. та музичним керівником
Муратовою Т.А. було складено графік роботи, визначена послідовність виконання
проектної діяльності з дітьми та батьками.
ПЛАН ДІЙ:
Дослідницької частини проекту
v Переглянути з дітьми доступні їм книги та журнали про
історію виникнення музичних інструментів.
v Знайти та прочитати дітям історичні та художні твори, де
згадується про українських композиторів та музикантів-виконавців, про гру на
українських музичних інструментах.
v Розглянути художні картини, де головними героями є
музиканти (кобзарі, бандуристи, лірники, оркестранти, запорожці-музиканти,
діти-музиканти); поети та письменники, що грають на музичних інструиентах.
v За допомогою батьків отримати необхідну інформацію з інтернет-ресурсів.
v Провести опитування і анкетування батьків про те, що вони
знають про українські музичні інструменти та надати їм консультацію з теми
проекту.
v Відвідати міську Дитячу школу мистецтв з метою
ознайомлення з музичними народними інструментами України та симфонічного
оркестру. Запросити в дитячий садок учнів та педагогів музичної школи на
сумісну музично-пізнавальну розвагу.
v Розглянути креслення музичних інструментів, їх фотографій
для детальнішого досліду про їх будову та матеріали виготовлення.
v Підібрати матеріали, з яких можна виготовити макети
музичних інструментів.
v Навчитися простішим прийомам гри на дитячих народних інструментах (сопілка, цимбали, бубон,
тріскачка, рубель), дослідити їх будову та матеріали виготовлення.
v Дізнатися про музикантів, які грають на українських
народних музичних інструментах (життя, навчання, праця); про видатних людей
України, які зберегли музичну національну культуру.
v Познайомитися із
зберігачами музичної спадщини України.
Практичної частини проекту
♫
Провести
заняття в групі «Українські музичні інструменти. Види інструментів».
♫
Під
керівництвом вихователя заняттях з аплікації та ручної праці виготовити макети
музичних інструментів з паперу, пінопласту, паперових коробок,
деревини.
♫
Використовувати
виготовлені макети та справжні музичні інструменти під час ігрової та музичної
діяльності (сопілка, бандура, скрипка, цимбали, тріскачки).
♫
Провести
консультацію для батьків щодо виготовлення макетів музичних інструментів з
дитиною дома, показати зразки; провести майстер-клас для батьків та вихователів
з питань виготовлення макетів за допомогою шкільного вчителя праці Баранової
І.А.
♫
Музичний
керівник проводить заняття клубу за програмою «Кобзарики-дошколярики».
♫
Педагоги
організують виставку робіт «Музей - руками дітей» в кінці навчального року.
♫
Організувати
проведення конкурсу «Народний музичний інструмент нашої родини» та відзначити його
переможців.
Презентація
проекту
-
Створити
в садочку «Музей українських музичних інструментів» з використанням
виготовлених макетів.
-
Оформити
фотовиставку «Разом з татом, разом з мамою», зробити міні-альбом «Українські народні
інструменти».
-
Оформити
та роздати батькам запрошення а презентацію проекту.
-
Провести
урочисту презентацію для батьків
«Запрошуємо до нашого дитячого музею».
-
Скласти
докладний звіт з інформаційними та текстовими матеріалами, фотографіями про хід
та проведення всього проекту.
-
Зробити
відео-презентацію проекту.
РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ
ПРОЕКТУ (як оцінюється
діяльність дітей)
§
Діяльність
дітей оцінюється
-
за
їх особисто та разом з батьками виготовленим макетом музичного інструменту;
-
за
вміння грати соло на певному інструменті в оркестрі і гра у оркестровій групі;
-
за
вміння відповідати на питання з теми проекту.
§
Враховується
акуратність виконання макетів, активність дитини протягом роботи над всім проектом.
§
Експертами
є самі діти та їх батьки, тому оцінка завжди позитивна і спонукає дитину до
подальшої самостійної творчості.
§
Педагогами
оцінюється активність сім'ї дитини в цілому:
-
ступінь
зацікавленості батьків;
-
результативність
у пошуку необхідної інформації у співпраці з вихователем та дитиною.
РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОЕКТУ
»
Протягом
навчального року згідно з планом та відповідності з етапами виконання роботи,
довгостроковий проект дітей старшого дошкільного віку «Музей українських
музичних інструментів у рідному місті» успішно реалізований.
»
Виконано
всі поставлені завдання проекту.
»
Діти
були активні та зацікавлені під час участі у всій проектній діяльності.
»
Спостерігалася
висока відповідальність, розуміння і співпраця батьків та дітей групи з
вихователем та музичним керівником.
»
Проведений
аналіз роботи над даним проектом та запланована подальша робота щодо розвитку
дітей в освітній лінії «Дитина в Світі культури».
Програмно-технічне
забезпечення
-
Комп’ютер;
-
DVD-програвач;
-
Інтернет-ресурси;
-
СD-програвач;
-
Принтер;
-
Сканер;
-
Фотоапарат
-
Клей,
папір, кольоровий папір, картон, пінопласт.
-
Ніж
для різьблення, дерев’яні бруски, тонкий дріт, нитки.
-
шліфувальний
папір, лак для дерева.
Матеріали на друкованій основі:
a)
Книги
щодо технологій виготовлення музичних інструментів;
b)
Ілюстрації
і фотографії музичних інструментів;
c)
Музичні
енциклопедії;
d)
Дитячі
енциклопедії;
e)
Книги
по матеріалознавству;
f)
Методична
література з музичного виховання;
g)
Інша
довідкова література.
- Голосові ігри з фонопедичного методу В.Ємельянова для дітей дошкільного віку
РАЗВИТИЕ
ПОКАЗАТЕЛЕЙ ПЕВЧЕСКОГО ГОЛОСООБРАЗОВАНИЯ
1. АРТИКУЛЯЦИОННАЯ ГИМНАСТИКА
Непослушный язычок. 1. Четыре раза слегка прикусите зубами кончик языка. Повторите четыре
раза. (Далее – каждое задание исполняется четыре раза).
2. Высовывайте язык до отказа, слегка
прикусывая последовательно, кончик языка, и все более далеко отстоящие
поверхности.
3. Покусайте язык попеременно правыми и
левыми боковыми зубами, как бы жуя его.
Нарисуем круг.
Сделайте языком круговое движение между губами и зубами с закрытым ртом. То же
в противоположном направлении.
Упрямый язычок.
Упритесь языком в верхнюю губу, нижнюю губу, в правую щеку, в левую щеку, пытаясь как бы проткнуть их насквозь.
Щелчок. Пощелкайте языком, изменяя
форму рта. Обратите внимание на изменения щелкающего звука. Попытайтесь
произвольно издавать более высокие и более низкие щелчки.
Хор язычков. Предложите детям пощелкать
всем одинаково, т.е. выстроить унисон низкими и высокими щелчками.
Худое лицо. Покусайте
нижнюю губу, верхнюю губу, втяните щеки и закусите боковыми зубами их
внутреннюю поверхность.
Обиделись. Выверните
наружу нижнюю губу, обнажив десны и придав лицу обиженное выражение.
Смешная улыбка. Приподнимите
верхнюю губу, обнажив десны и придав лицу подобие улыбки.
Чередуйте два предыдущих упражнения в ускоряющемся темпе.
Массаж лица. 1. Пройдите по
всему лицу от корней волос на лбу до шеи пальцами круговым разминающим
массажем. Обратите внимание на то, чтобы пальцы не терли кожу лица, а сдвигали
всю мягкую ткань относительно лицевых костей.
2. Пройдите по всему лицу поколачивающим массажем кончиками
согнутых пальцев. Удары должны быть достаточно сильными, чтобы лицо
«загорелось».
3. Поставьте
указательные пальцы горизонтально под глаза и попытайтесь приподнять пальцы
мышцами лица, контролируя таким образом активность мышц.
4. Поставьте
указательные пальцы на переносицу и проконтролируйте «сморщенный нос».
5. Одновременно
приподнимите мышцы под глазами и наморщите нос, пытаясь при этом широко
открывать глаза и поднимать брови.
6. Помассируйте
пальцами челюстно-височные суставы.
Мы как обезьянки. Сделайте нижней челюстью
круговое движение вперед-вниз.
Сделайте нижней
челюстью круговое движение вперед-вправо-назад-влево-вперед.
Соедините
движение нижней челюсти вперед-вниз с оттопыриванием (выворачиванием) нижней
губы с обнажением десен.
Исполнение упражнений,
связанных с работой губ и открыванием рта, необходимо контролировать в зеркале.
В дальнейшей работе также желателен постоянный визуальный контроль.
2. ИНТОНАЦИОННО-ФОНЕТИЧЕСКИЕ
УПРАЖНЕНИЯ
Упражнение 1 «Открытая ладонь». Исходное положение: рот открыт максимально движениями челюсти вперед-вниз,
верхняя и нижняя губа оттопырены так, чтобы были видны десны, при этом углы рта
(губная комиссура) не должны напрягаться, но только натягиваться (натяжение
тканей можно проверить пальцами), рот должен иметь форму прямоугольника,
поставленного на меньшую грань. Это положение рта обозначается условно буквой [A]. В
таком положении производится бесшумный вдох ртом (в перспективе – одновременно
ртом и носом). Целесообразно использовать в работе с детьми активизацию через
работу кистей рук: руки поднимаются на уровень рта, кисть раскрывается так,
чтобы пальцы были растопырены и напряжены, ладонь обращена вперед. Положение
кистей совпадает с исходным положением рта. Само упражнение состоит в сильном
активном произнесении согласных звуков в следующей последовательности: «Ш, С,
Ф, К, Т, П, Б, Д, Г, В, З, Ж». Каждый звук произносится четыре раза. Перед и после каждого
звука фиксируется исходное положение рта и делается бесшумный вдох (условно
обозначаемый знаком цезуры над «А» в квадратных скобках). Одновременно с
произнесением согласных работают кисти: производится сильный короткий удар
третьего пальца о большой с быстрым возращением пальцев в исходное (растопыренное)
положение.
Особенности произношения: звуки «П» и «Б» произносятся вытянутыми трубочкою
губами так, как если бы надо было произнести
слоги «ПУХ»» и «БУХ» (можно уточнить и так: звуки «П» и «Б» произносятся
влажными частями губ). Звуки «К» и «Г» произносятся только за счет движений
языка без закрывания рта, без движения челюсти, Т.е. с сохранением исходного
положения. Звуки «Т» и «Д» произносятся с прикусыванием кончика языка. При
произнесении звуков «В», и «Ж» необходимо обратить внимание на прекращение звука вдохом, что при размыкании
голосовых складок и артикуляторных органов не происходило дополнительного
озвученного выброса воздуха (примерно: «В-В-В-Ы!», «З-З-З-Ы!», «Ж-Ж-ЖЫ» этого быть не
должно!). Прекращение произнесения согласного при помощи вдоха надо тренировать
на глухих продленных согласных «Ф», «С», «Ш». Целесообразно вне рамок
настоящего задания осознать тот самый момент смены направления движения
воздуха, т.е., момент перехода выдоха во вдох. Это полезно сделать на
озвученном вдохе (инспираторная фонация) на гласной «А», добиваясь одинакового
по высоте, тембру и силе звука на выдохе и вдохе, причем ориентиром должен быть
звук, получающийся на вдохе. (Принцип самоимитации).
Упражнение 2 «Страшная сказка». Исходное положение: рот открыт движением
челюсти вперед-вниз, губы расслаблены, пальцами рук проверьте мягкость губной
коммисуры, проткнув щеки, т.е. поставив пальцы так, чтобы ощущать провалы между
верхними и нижними боковыми зубами, не давая рту закрыться. В таком положении
произнесите гласные тихим низким голосом. Глаза широко раскрыты, брови подняты,
общее выражение лица – испуганное. Для детей это упражнение называется
«Страшная сказка», т.к. последовательности гласных звуков можно рассматривать
как псевдослова, которые складываются в псевдофразы
Последовательность гласных: «У, УО, УОА, УОАЭ, УОАЭЫ, Ы, ЫЭ, ЫЭА, ЫЭАО,
ЫЭАОУ.
Произносить гласные нужно без видимых движений губ и челюсти.
Упражнение 3 «Вопросы ответы». Исходное положение такое же, как
в предыдущем упражнении.
Основным элементом упражнения является скользящая (глиссирующая) восходящая
и нисходящая интонация с резким переходом из грудного в фальцетный регистр и из
фальцетного – в грудной с характерным «переломом» голоса, который условимся называть
«регистровым порогом». Условно этот момент срабатывания регистрового порога обозначается буквой «П». В эмоциональном
отношении в упражнении присутствует удивленный вопрос-недоумение (восходящая интонация) и ответный возглас облегчения
(нисходящая интонация).
Упражнение 4 «Попроси и получишь». Исходное положение: мышцы лица расслаблены, рот слегка приоткрыт, язык
мягкий, плоский, расслабленный – лежит на нижней губе. Глаза – полусонные.
Расслабленное выражение лица связано с включением расслабляющего регистра
голоса, не имеющего фиксированной звуковысотности, а представляющего собою
шумовой, низкий шуршащий-трещащий-скрипящий-рокочущий звук (в немецкой
терминологии – «штро-бас»). Штро-бас
надо издавать на гласном «А», хотя указанное положение языка будет этому
препятствовать. Надо добиться чистого гласного «А» на Штро-басе с
расслабленным, плоско лежащим на нижней губе языком. Условное обозначение (в т.ч.
и в нотной записи) – три косых крестика, стоящих друг за другом.
Упражнение состоит в переходе от штро-баса к грудному голосу на разных
последовательностях гласных и, затем, в соединении в одном движении трех
регистров: штро-баса, грудного и фальцетного. Эмоционально-образное задание для
детей может состоять в настойчивом безнадежном выпрашивании чего-либо и
радостном восходящем возгласе (с переходом через порог на фальцет) при
неожиданном получении просимого.
Упражнение 5 «Нарисуем бронтозавра». Упражнение не требует
какого-либо специального исходного положения и состоит в последовательности
звуков, обратной предыдущему упражнению. Издается легкий высокий звук в
фальцетном регистре, через нисходящую глиссирующую интонацию и регистровый
порог переводится на том же гласном в грудной регистр. В грудном регистре
гласные переводятся в установленной последовательности с переходом в штро-бас.
В эмоцинально-образном отношении
это упражнение может быть ключом к начальному этапу работы над голосом в раннем
возрасте. Целью упражнения является установление связи голосообразующих
движений с объемно-пространственными представлениями. В качестве примера такой
деятельности дается задание нарисовать голосом бронтозавра (см. далее) при
помощи разных регистров и разных гласных, разной звуковысотности и разной силы
звука. Имея ввиду перспективу выразительного естественного пения, – на
начальном этапе воспитания голоса в раннем возрасте целесообразно воспитать у
ребенка способность передавать голосом следующие антиномии незвукового характера:
долгий-краткий, длинный-короткий, толстый-тонкий, много-мало,
большой-маленький, высокий-низкий (не о звуке!), твердый-мягкий,
теплый-холодный, острый-тупой, темный-светлый, блестящий-матовый,
гладкий-шершавый.
Упражнение 6. Исходное положение такое же, как
в упражнении 2. Упражнение является тренировочным материалом для соединения
навыка перехода из грудного регистра в фальцетный регистр и обратно с
произношением согласных. Упражнения записаны в форме матрицы и могут читаться в
любом направлении. Педагог на каждом занятии может выбрать какой-либо вариант
прочтения какой-либо строчки, что создает видимость разнообразия и включает в
тренаж разные согласные.
Упражнение 7. Аналогичное предыдущему с включением звонких согласных.
Упражнение 8. Упражнение не требует какого-либо специального исходного положения. Кроме
появления в контексте упражнений сонорных согласных и уже знакомого штро-баса –
упражнение исполняется еще с двумя приемами: издаванием звука одновременно с
выдуванием воздуха через плотно сомкнутые вытянутые трубочкою губы и имитацией
звука «Р» вибрацией губ. Упражнение исполняется только грудным регистром.
Тренировочный материал также изложен в виде матрицы. Само упражнение записано
условными обозначениями (см. приложение). Основная цель двух новых приемов – активизация
фонационного выдоха, т.е. связь голоса с дыханием, отличающимся по энергетическим
затратам от обычного речевого.
3. ГОЛОСОВЫЕ СИГНАЛЫ ДОРЕЧЕВОИ КОММУНИКАЦИИ
Упражнение 1 «Согреем ладони». Ощутите на ладонях выдох из
открытого рта так, как это делают на морозе, стараясь согреть дыханием руки.
Выдох должен быть бесшумным, но достаточно интенсивным и равномерным.
Упражнение 2 «Шипит змея.
Перевести бесшумный равномерный выдох в шипение горлом не прерывая потока
дыхания. Осознать таким образом механизм торможения выдоха сближением голосовых
Упражнение 3 «Звук А шепотом». Исходное положение: максимально открытый круговым движением (вперед-вниз)
рот, оттопыренные губы, натянутая комиссура, форма рта – прямоугольник, поставленный
на меньшую сторону.
Четыре коротких шипящих звука в форме гласного «А» (Произнесение гласного
«А» шепотом) без движений артикуляционной мускулатуры в паузах и с бесшумным
вдохом.
Одновременно с произнесением «А» шепотом резкие соударения большого и
среднего пальцев правой руки.
Упражнение 4 «Звук А шепотом и
голосом». Исходное положение такое же, как в предыдущем
упражнении. После произнесения «А» шепотом и бесшумного вдоха на паузе,
произнести гласную «А» звучно грудным регистром. Далее – опять пауза без
движения артикуляторной мускулатуры и бесшумный вдох. Повторить четыре раза
(см. приложение). Правая рука работает на шепотном «А», как в предыдущем упражнении,
а левая – делает такие же соударения большого и среднего пальцев на звучном грудном
«А». Руки находятся на уровне рта.
Упражнение 5 «Волна». Перевод штро-баса в
грудной регистр на гласном «А» со все возрастающей силой тона, увеличением
объема ротоглоточной полости (все большим открыванием рта). На штро-басе – язык
на нижней губе. Упражнение можно сопровождать движением рук, изображающих все
большую высоту вздымающейся волны.
Упражнение 6 «От шепота до крика». Скажите
«раз, два» шепотом, «три, четыре» тихим голосом, «пять, шесть» средним голосом,
«семь, восемь» громко, «девять!» очень громко, «десять!!!» – крикните!
Упражнение 7 «Десять». Повторите предыдущее упражнение с целью
запомнить характер звука и энергетические затраты на крике «Десять!!!», сразу
же после этого крика поставьте рот в известное исходное положение, сделайте
короткий бесшумный вдох и крикните три раза «А!!!» (через паузы и вдохи) со все
возрастающей энергией, стараясь сымитировать характер звука крика «десять!».
Упражнение 8 «Крик-вой!». Исходное положение
такое же – максимально открытый рот. На этот раз после бесшумного вдоха надо
перевести крик «А» восходящей интонацией через регистровый порог в фальцетный
регистр на гласную «У» с широко открытым ртом (почти «О»). Звук на «У» должен
иметь характер громкого воя.
Упражнение 9. Упражнение представляет собою соединенные в одном движении упражнения
«Волна» и предыдущее «Крик-вой». После «воя» на гласном «У» интонация резко
идет вниз на штро-бас и гласный «А» с расслабленным языком на нижней губе
Упражнение 10 «Крик-вой-визг (или свист
гортани)». Упражнение имеет целью осознание экстремальных энергетических затрат
на верхнем участке диапазона фальцетного регистра (или с переходом на свистковый
регистр). При переходе с «воя на визг» возможно срабатывание еще одного
регистрового порога, переводящего гортань из фальцетного в свистковый регистр.
Упражнение 11 «Волна с криками чаек».
Упражнение представляет собою соединенные в одном движении упражнения № 9 и № 10. Упражнение
дает возможность осознать все режимы работы гортани в их естественном
незамаскированном эстетической обработкой виде. Механизмы перехода из регистра
в регистр и сопутствующие голосо-телесные ощущения.
ТРЕНИРОВОЧНЫЕ ПРОГРАММЫ ДЛЯ ГРУДНОГО (НЕФАЛЬЦЕТНОГО) РЕГИСТРА ДЕТСКОГО
ГОЛОСА
Программа
1: Имитация звука «Р» вибрацией
губ – 5 шагов.
-
1 шаг: попевка исполняется на вибрации губ. Обратите
внимание на то, чтобы имитировалась комбинация согласных «ДБР», т.е. звонких, а
не глухих («ТПР»). Для маленьких детей этот звук наиболее точно ассоциируется с
их имитацией езды на автомобиле во время игры. На самом начальном этапе работы
с малышами в рамках интонационно-фонетических упражнений можно предложить игру
в поездку на автомобиле с изменением направления движения, подъемом в горку,
спуском, объездом препятствия и т.п. Такие задания побудят детей изменять
высоту и силу тона на вибрации губ. В любом случае рекомендуется добиваться
звучного, энергичного тона. При возможности давать задание самонаблюдения (в
зависимости от возраста обучаемых) рекомендуется контролировать ощущения
расширения глотки (раздувание), ощущения вибрации в области трахеи и лицевых
костей, ощущения активной работы дыхания и отражения этой работы на мышцах
стенки живота, боках и спине.
-
2 шаг: перевод вибрации губ
в гласный «Ы» должен производиться без перерыва звучания, только за счет
размыкания губ и легкого выдвижения челюсти вперед. Открывать рот максимально в
этом упражнении не рекомендуется. Внимательно следите за формой гласного, чтобы
«Ы» не превращался в «Э» или «А». Главное задание второго шага: гласный «Ы»
должен звучать значительно тише вибрации губ, а энергия тела должна оставаться
неизменной.
-
4 и 5 шаги программы отличаются от второго только
соотношением времени звучания вибрации губ и гласного «Ы». Все остальные
задания и контроль остаются теми же. Программа развивает показатели: активный
фонационный выдох и специфическую форму рупора. Используется прием: введение
непривычного движения (неречевого и невокального).
Программа 2: «Штро-бас – грудной регистр». Программа состоит в чередовании
штро-баса и грудного регистра в одном движении, т.е. перевода штро-баса в
грудной регистр без перерыва звучания, без дополнительной атаки или придыхания,
а только при помощи регистрового порога. Время звучания штро-баса равно времени
звучания грудного регистра. Исходное положение: язык расслабленный, плоский,
лежит на нижней губе. Артикуляция гласных производится только за счет движения
губ (А-О-У) или за счет движения спинки языка (А-Э-Ы) при условии неподвижности
передней его части. Рот открыт непринужденно, губы ненапряженны, т.е.
артикуляционная мускулатура работает минимально – так, чтобы распознавались
гласные согласно заданию в нотном тексте. Положение языка на нижней губе может
препятствовать произнесению гласного «А». Необходимо добиваться чистого
звучания «А» за счет слухового самоконтроля. Общее фонетическое ощущение должно
быть таким, что гласные произносятся не речевым способом, а как бы «маскируют» постоянно звучащий
гласный «А» под все остальные. В дальнейшем такой способ неречевого
произношения так и будет называться: «маскировочная артикуляция гласных».
Энергетические затраты на второй программе должны быть минимальны.
-
Комментариев нет:
Отправить комментарий